Як новий підхід в охороні здоров’я залежить від Цифровізації медичної галузі

02.07.2023 |

Для більшості пацієнтів сучасний процес встановлення діагнозу досить відомий та передбачуваний. Він включає зустріч з сімейним лікарем, здачу аналізів, вивчення симптомів, постановку діагнозу та планування лікування. Але такий підхід зосереджений на лікуванні захворювань вже після їх виникнення. При цьому як діагностика, так і лікування базуються на усереднених показниках, а пацієнти обмежуються  варіантами, які  запропонував лікар згідно існуючих медичних протоколів. Однак зараз у зв’язку з розвитком медичної галузі, включно інструментальну підтримку, відбувається швидкий перехід на нову платформу, яка отримала назву “медицина 4П”, тобто  прогнозуюча, профілактична, персоніфікована та партисипована медицина. Впровадження медицини 4П означає перехід від реакції на хворобу до прогнозування розвитку патології у пацієнта. Щоб відійти від реактивного підходу до лікування, потрібно забезпечити перехід до цифрових технологій охорони здоров’я, які могли б допомогти визначити ранні попереджувальні ознаки захворювання, використовуючи дані, отримані в результаті аналізу, розширеної візуалізації або від носимих медичних сенсорів та пристроїв. Нові цифрові технології, які зараз швидко розвиваються, дають можливість  ідентифікувати та попереджати пацієнта про ознаки, наприклад, вірусної інфекції ще до появи видимих симптомів захворювання.

Директор Інституту цифрового здоров’я та інновацій | Університету медичних наук Арканзасу, США, Кертіс Лоурі так оцінює сьогоднішню ситуацію в охороні здоров’я:  «Ми використовуємо цифрову концепцію медицини 4П, щоб, по-перше, попередити необхідність перебування пацієнта у лікарні та, подруге, пришвидшити лікування захворювання, використовуючи дистанційний моніторинг стану пацієнтів, які перебувають вдома. Тепер ми можемо лікувати людей вдома, отримуючи дані з «розумних» чи смарт сенсорів, таких як тонометри, глюкометри, пульсоксиметри та інші. У розпал глобальної пандемії можливість дистанційно оцінювати дані та лікувати пацієнтів на відстані має суттєві переваги. Таке дистанційне лікування є важливим заходом безпеки, який може врятувати життя багатьом пацієнтам.

Ми використовуємо цифрову концепцію, щоб запобігти зайвому перебуванню людей у лікарнях та пришвидшити лікувати хвороби, використовуючи втручання, засновані на дистанційному моніторингу пацієнтів».

До спалаху пандемії COVID-19 провідні компанії в області цифрових технологій охорони здоров’я вже направляли певні технології наступного покоління у медичні заклади. Це технології моніторингу життєво важливих показників, за якими  збір даних відбувається безперервно, навіть коли пацієнт залишає кабінет лікаря. Такій підхід дозволяє лікарям отримувати корисну інформацію, що полегшує встановлення точного діагнозу. Пандемія COVID-19  призвела до суттєвого збільшення попиту на ключові цифрові медичні технології та прилади.

До цього слід додати, що за даними досліджень Центру з контролю та профілактики захворювань за- раз 6 із 10 американців живуть із хронічними захворюваннями, такими як діабет або серцеві захворювання. Ці хвороби є одними з головних причин смертності в Сполучених Штатах і, разом із психічними розладами, складають 90% щорічних витрат країни на охорону здоров’я, які становлять 3,5 трильйона доларів на рік. Якщо додати до цього ще старіння населення, то терміновість впровадження нових цифрових технологій у сфері охорони здоров’я є необхідним на сьогодні заходом.

Завдяки багаторічному світовому досвіду у розробці «розумних» сенсорів та приладів, які використовуються для моніторингу життєво важливих показників, зараз у світі створюється наступне покоління носимих або вбудованих в одяг засобів, які у найближчому майбутньому здатні  вивести індустрію цифрових технологій в охороні здоров’я на но- вий рівень. Наприклад, традиційний пальцевий тест, який пацієнти з цукровим діабетом використовують, як правило, кілька разів на день для контролю рівня глюкози в крові та введення інсуліну, вже зараз замінює розташований на поверхні шкіри смарт сенсор, який виконує безперервні вимірювання у реальному часі, забезпечуючи постійний моніторинг стану здоров’я хворого на діабет пацієнта. Наявність при цьому автоматичного носимого інжектору дозволяє вводити в разі потреби інсулін без участі хворого на діабет пацієнта. Подібні засоби забезпечують хронічно хворим пацієнтам покращену якість життя і уповільнюють розвиток хвороби. Як вважають фа- хівці, краще вимірювати фізіологічні параметри пацієнта протягом тривалого часу, а не лише в  клінічному закладі. Включення реальних умов надає набагато точніші дані і дозволяє лікарям у кращий спосіб керувати здоров’ям своїх пацієнтів. Ще більш захоплюючим виглядає неінвазивне відстеження роз- витку хронічних захворювань, що дає змогу пацієнту зменшити потреби в певних ліках.

Деякі рішення для безперервного моніторингу вже доступні зараз, але ці технології ще не набули широко розповсюдження в сучасній медицині, залишаючи відкритими двері для нових інновацій. Портативні монітори здоров’я  у вигляді розумних годинників вже зараз збирають дані про частоту серцевих скорочень, температуру тіла та інші життєво важливі показники пацієнта. Їх можна носити на зап’ясті або як накладку на шкірі, зберігаючи результати вимірювання на електронному носії або надсилаючи дані по бездротовому каналу у віддалені центри діагностики. Завдяки поєднанню вбудованих сенсорів та бездротового зв’язку, такі монітори можуть стати прототипом  для наступного етапу цифрової медицини.

Таким чином медична допомога швидко переміщується з лікарень до дому, створюючи потребу в новому поколінні медичних засобів клінічного рівня, які є меншими, простішими у використанні та доступ- ними для індивідуального використання.

Рис. 1. Носимі монітори фізіологічних параметрів здоровя людини

Носимі пристрої, рис. 1, незабаром дозволять пацієнтам постійно контролювати різні параметри здоров’я, стимулюючи профілактичний підхід до лікування. Водночас забезпечення бездротового з’єднання з медичними центрами озброює лікарів безперервним потоком необхідних даних.

Відзначимо, що обладнання, яке використовується в лікарнях і клінічних установах, також потребує суттєвого оновлення. Технологія, що лежить в основі таких звичайних тестів, як рентгенівське та

комп’ютерне сканування, або УЗД, стає все більш чутливою та точною, що дає змогу отримувати зображення з вищою роздільною здатністю та меншим рівнем шуму, а  штучний інтелект може бути застосований до аналізу зображень, щоб привернути увагу лікаря до певних ключових змін в організмі пацієнта, що у рази підвищує ефективність діагностики.

Так, наприклад, цифровий рентген, рис. 2, заощаджує тисячі доларів на хімічну обробку та забезпечує більш чітке зображення з меншим рівнем шуму.

Рис. 2. Цифровий рентген

Прецизійні датчики та цифрові процесори комп’ютерної томографії, рис. 3, покращують якість зображення та скорочують час сканування, піддаючи пацієнтів меншому рівню радіації.

Рис. 3. Компютерна томографія

АЦП з високою роздільною здатністю та швидкістю передачі даних дають можливість оцифровувати 3D-зображення, наприклад, при ультразвуковій діагностиці, рис. 4.

Рис. 4. Ультразвукова діагностика

Точна візуалізація, клінічний моніторинг життважливих показників і вдосконалена цифрова медична технологія допомагають лікарям підвищити точність діагностики та дозволяють ефективніше лікувати хронічні захворювання. Але кінцевою метою є повний перехід від реактивної медицини до прогнозної, що призведе до кращої якості життя людей і зменшення навантаження на систему охорони здоров’я в цілому.

На наступному етапі цифровізації медицини очі- кується створення віртуальних медичних палат поза

клінічними закладами, тобто пацієнти з однаковими хронічними захворюваннями будуть мати можливість лікуватися вдома, а за їх показниками будуть спостерігати лікарі віддалених профільних медичних центрів. Створення таких медичних палат вже почалося в США і показало їх ефективність для певних хронічних захворювань.

ВИСНОВКИ.

Перехід від традиційної медицини до медицини 4П є революційним кроком в охороні здоров’я людини. Але успіх такого переходу багато в чому залежить від появи відповідних медичних сенсорів, засобів обробки, передачі та візуалізації даних про стан пацієнтів. Новий підхід дасть можливість прогнозувати хворобу  ще до появи патологічних змін в організмі людини і суттєво підвищити ефективність лікування.